Привіт, я - Юлія Слободянюк, другий пілот SkyUp Airlines

Є один старий чорно-білий фільм про пілотів – «У бій ідуть лише старі». Коли я подивилася його вперше, мені було 9 років. Після того, як на екрані показали останній титр, я прийшла до мами на кухню і заявила: «Буду пілотом!» Відтоді я жодного разу не засумнівалася в правильності свого вибору і жодного разу не пошкодувала про шлях, яким доводиться йти.

Щоб вперше сісти за штурвал Boieng-737, я провела чотири роки в державному навчальному закладі, два роки в льотних школах, працювала в Африці і шість місяців навчалась і тренувалась для отримання type rating Boeing. 

Дівчина-пілот

Мені дуже часто ставлять питання про упередженість до жіночої статі в моїй професії. Але я фактично ніколи не стикалася з таким ставленням. В авіацію приходять не просто так. Здебільшого, всі представники небесних професій – це люди які живуть небом і люблять свою роботу. Якщо вони бачать, що ти багато працюєш і щиро хочеш стати професіоналом, – допомагають і підказують, а не засуджують. 

Якщо мені і доводилося чути фразочки на кшталт «небо не для жінок», то від дуже далеких від авіації людей.

Коли люди бачать мене у формі, часто запитують про професію. На мою відповідь «пілот», вони уточнюють: «Ви напевно стюардеса і просто переплутали». Це одна з дуже кумедних для мене ситуацій. Також люди завжди питають, скільки мені років, і дивуються, що пілотувати можна навіть таким невисоким на зріст людям, як я. 

Як працювати у SkyUp

Чому SkyUp? Якщо хочеш стати професіоналом, то робота має по-справжньому приносити задоволення і мотивувати. А наша робота – це не тільки небо і крилаті машини. Це ще і люди. Пілоти, бортпровідники, диспетчери, технічний персонал і ще десятки різних служб, що забезпечують якісне і безперебійне функціонування авіакомпанії. Усі ці люди мають працювати в атмосфері взаєморозуміння і дружби. 

Ще до працевлаштування я чула про те, що у SkyUp працюють професіонали, які «горять» своєю справою. А тепер усі мої очікування виправдалися, я стала частиною дружної авіаційної сім'ї.

Складно сказати, що у своїй роботі я люблю найбільше. На кожному етапі підготовки і польоту є свої особливі моменти. Побажати доброго ранку диспетчеру і почути «вдалого польоту» у відповідь. Слухати звук двигуна, що виходить на режими. Пілотувати літак, який набирає висоту. Спостерігати за розкішним зорепадом з кабіни під час нічного рейсу. Блимати фарами борту, який проходить ешелоном вище. Мабуть, найулюбленіший – етап заходу на посадку. Той момент, коли керуєш літаком повністю вручну. Без автопілоту. Знижуєшся до мінімальної висоти, бачиш посадкові вогні і приймаєш рішення про посадку. А ще момент, коли літак м'яко торкається колесами бетонного покриття смуги! Це незабутньо.