Привіт, я - Галина Мараховська, другий пілот SkyUp Airlines

Я прийшла в авіацію як бортпровідник ще у 2011. З часом зрозуміла – я хочу і можу досягти більшого. Так я вирішила стати пілотом. І поїхала вчитися в Америку. Сказала собі: маю отримати Private Pilot Licence. Хоча тоді ще не була впевнена, що літатиму на Boieng. Остаточно вирішила після першого самостійного вильоту.  

Ти один в літаку і сам приймаєш усі рішення. Поруч немає ні інструктора, ні командира. У такі моменти розумієш, чого ти вартий, знаходиш впевненість у собі і своїх силах. Цей політ тривав дві години, маршрут – над горами, а аеропорт – неконтрольований, там немає диспетчерів. Тільки небо, літак, дівчина, гори і океан.

Дівчина-пілот

Я почала шукати роботу 2016 року. Тоді знайти її було складно будь-якому пілоту. Тим більше – без нальоту на Boieng. Тим більше – дівчині. В Україні на той момент була тільки одна дівчина-пілот. Реакція людей бувала різною. В одній компанії шеф-пілот прочитав мені цілу лекцію про «справжнє» призначення жінки. А воно зводилося до дітей, борщів і ведення домашнього господарства. Але у кожної людини своє щастя. 

З часом я навчилася сприймати це все з гумором. 

У всьому світі тисячі жінок-пілотів успішно літають, стають командирами, інструкторами. Усі упередження йдуть від незнання і невпевненості в собі.

Як працювати у SkyUp

SkyUp зібрали гарну команду, парк одних із найсучасніших в Україні літаків. SkyUp динамічно розвивається. І мені цікаво не тільки за цим спостерігати, але і бути частиною, певним  механізмом, який підтримує цей процес.

Атмосфера в компанії відчувається одразу. Побувавши в офісі SkyUp вперше, я зрозуміла – хотіла б тут працювати.

Я дуже люблю свою роботу, тому мені подобається в ній все. Подобається вставати вранці, ще до сходу сонця, і збиратися на рейс. Подобається їхати в аеропорт і дивитися, як прокидається місто. Підготовка до рейсу, паперова робота, весь екіпаж зібрався, всі в гарному настрої. Приходимо на борт. Огляд літака, знову перевірка документів, аварійного обладнання, всіх систем. Пасажири під бортом. Знову документи, підрахунки. І ось, нарешті, красивий лайнер вирулює на смугу. Командир передає управління тобі. Розгін, зліт. Я завжди почуваюся щасливою в цей момент. Ти потрапляєш в особливий світ, який живе за своїми неземними законами і правилами. Саме за цим відчуттям сумують люди, які йдуть з авіації.

 Далеко не все виходить з першого разу, але як би важко не було, дорога однозначно варта того, щоб йти далі. А ще – більше читайте. Не лише інструкції, а й художню літературу. І тоді ви обов'язково почуєте заповітне: «cleared for take off».