Привіт, я - Богдан Боктяєв , другий пілот авіакомпанії SkyUp Airlines

Стати пілотом було моїм свідомим рішенням. А допоміг у цьому фільм.

У 11-му класі я почав замислюватися про майбутню професію. Якось увечері, перемикаючи ТВ-канали, натрапив на фільм «Спіймай мене, якщо зможеш». Вирішальним став епізод, коли Френк Абігнейл використовував образ льотчика, «працюючи» на одну з найбільших американських авіаліній Pan American. Він дуже чітко передав тонкощі і особливості цієї роботи. Щоб розвідати обстановку, я пішов на день відкритих дверей в Національний Авіаційний Університет. Коли нас привели в ангар і я побачив перед собою Ту-154, відразу зрозумів – хочу керувати такою величезною машиною. Того ж літа я вступив до НАУ.

Авіація – така сфера, де щороку все змінюється. Вчитися потрібно постійно. Після закінчення навчання в університеті, щоб влаштуватися на роботу, мені потрібно було пройти курс з пілотування Boeing 737. Я пройшов кадетську програму в Литві, а через півроку – співбесіду в SkyUp.

Робота в SkyUp

SkyUp – молода українська компанія, що динамічно розвивається. Мені подобається, що тут молодим пілотам надають можливість реалізувати свою мрію. Для мене ця компанія – зразок європейського підходу і прекрасного ставлення до кожного співробітника. Тут чуйне начальство, шикарний колектив, відмінні літаки, чудові умови у відрядженнях. Таке дорогого вартує, подібних компаній насправді дуже мало.

Мій улюблений маршрут: Київ – Батумі. Переліт недовгий, прекрасні пейзажі – гори і море – на зниженні. Що зачаровує – це захід з моря: зліва – Батумі, з його красивим узбережжям, праворуч – чарівні гори, а під тобою – море. Неперевершено.

Мій найулюбленіший етап польоту одночасно і найскладніший – це посадка. Те відчуття, коли ти відключаєш автопілот, береш управління на себе, стежиш за всіма параметрами, парируеш відхиленнями, а потім слухаєш голосове сповіщення радіовисотоміра про наближення землі «fifty, forty, thirty, twenty, ten», відчуваєш дотик і відкриття реверсу – не можна описати словами.

Про авіацію

Я вважаю, що в авіацію люди йдуть тільки через любов до неї. Як і хірурги. Без любові нічого хорошого не вийде. Пілот повинен мати ясний розум, критичне мислення, хороше здоров'я, має бути сміливим і відповідальним.

Мій перший політ як пілота відбувся 27 жовтня 2015 року на аеродромі «Біла Церква». Першим літаком, яким я керував сам, був Tecnam P2002. За день до вильоту я зателефонував інструктору, і ми коротко обговорили, як буде проходити наш політ. Наприкінці розмови він мені сказав: «Так, ми начебто все обговорили. А, і найголовніше, я тобі завтра зроблю “ін'єкцію”, після якої ти більше ніколи “не вилікуєшся”». Так і сталося, після цього польоту в прямому сенсі цього слова я захворів авіацією.

Молодим пілотам раджу займатися самовдосконаленням, постійно читати, дізнаватися щось нове. Без знань шансів потрапити в авіацію немає. Потрібно наполегливо працювати над собою і, звичайно, ж вірити в досягнення своєї мети.