Привіт, я - Костянтин Цимбалістов, керівник операційно-координаційного центру авіакомпанії SkyUp Airlines

Мене іноді запитують, чому я обрав авіацію. Та насправді це, імовірніше, вона обрала мене. Дід – військовий авіаційний технік, брат – командир Боїнга-777. Це чоловіки мого роду, на яких хотілося рівнятися. Авіація зробила нас ще ближчими. Мені хотілося, щоб мною пишалися. І, по-моєму, у мене вийшло.

Авіація відрізняється від усіх інших сфер – думками про небо, неймовірною красою заходів сонця і світанків на багатокілометровій висоті, романтикою і, певна річ, швидкістю пересування нашою улюбленою планетою.

Початок шляху

Починалося все просто. Провал при вступі, рік підготовки і повторна спроба. Це була перевірка на міцність мрії – і я її пройшов. Хотілося літати, але помилки юності назавжди заблокували дорогу за штурвал. Замість пілотування я почав планувати маршрути. На папері, але все ж таки ближче до неба.

Робота в SkyUp

Пам'ятаю співбесіду, очікування протягом двох місяців, переживання і спостереження в цей період за розвитком компанії. Я звільнився з попередньої роботи, не маючи підтвердження про прийняття на роботу в SkyUp. Я дуже хотів бути тут. І ось тепер я тут. Бажання, вже підкріплене стажем, нікуди не зникло.

ОСС (операційно-координаційний центр) і його функції

ОСС – координатор і справжній помічник пілотів та екіпажів у всьому, що стосується безпеки польотів, маршрутів, документації. А також слухач і приємний співрозмовник у всіх питаннях, пов'язаних з авіацією.

Моє завдання, як керівника – правильно і грамотно організувати роботу диспетчерів, їхнє робоче навантаження і, звичайно ж, стежити за емоційним, фізичним і психологічним станом кожного співробітника своєї улюбленої команди. А також надавати вселенську підтримку кожному і в усьому. Жарт, звісно, але частка правди в цьому є 😊

Плюси професії, мрії, побажання

У своїй роботі люблю баланс між спонтанністю і чітким плануванням, рутиною і несподіваними поворотами. А ще – можливість завжди залишатися собою. Людиною. Незалежно від досягнень, провалів, відкритих можливостей.

Бувають у роботі і курйози. Аякже, куди без них! Але про це – іншим разом.

Є, звісно ж, і мрія. Залізобетонна. Тільки дружина допомагає перетворити її на ціль, розписати завдання і поласувати вершками в фіналі. Я не заперечую. Щасливі іскорки в очах моїх дівчаток надихають на нові звершення.

Хочу побажати колегам йти за своїм поривом. Слухайте своє серце. Поєднуйте внутрішні мотиви і бажання з реальними можливостями, які є тут. Не бійтеся ризикувати. Краще зробити і набити шишку, ніж сидіти в кутку і бачити, як можливість випаровується. У моєму колективі завжди можна знайти підтримку. Бажаю, щоб і ви змогли її знайти для себе в нашій компанії.